Незважаючи на те, що дебютант української Прем'єр-ліги «Севастополь» перебуває в зоні вильоту, фахівці відзначають, що у команди є хороші задатки, щоб зберегти собі прописку в еліті. Деяким виконавцям кримчан поки не вистачає досвіду виступів у вищому дивізіоні, але поступово вони його купують.

Також добре вписалися в колектив прийшли з «Шахтаря» Ігор Дуляй, Джуліус Агахова та Маріуш Левандовскі. Саме поляк впевнено набирає обертів, стаючи головною ланкою в середній лінії дружини Олега Лещинського. І багато в чому завдяки успішним виступам цього гравця «Севастополь» в трьох останніх матчах чемпіонату набрав п'ять очок. У Кубку України у кримчан не вийшло вийти до чвертьфіналу, але там суперник був грізний - київське «Динамо». Левандовські в тому матчі участі не брав. Про причину своєї відсутності на полі в кубковому поєдинку і про своїх футбольних будні гравець розповів в ексклюзивному інтерв'ю «Команді».

ЇХАТИ ДО КРИМУ - СІМЕЙНА РІШЕННЯ

- Маріуш, чим пояснюється твоя відсутність у матчі з «Динамо»?

- Тренер, напевно, вирішив поберегти мене для поєдинку чемпіонату. Адже нас очікує кримське дербі.

- Можна стверджувати, що ти повністю освоївся в новій команді?

- «Севастополь» - це новий виклик у моїй кар'єрі. Але, вважаю, процес акліматизації в мене вже пройшов. Тому все нормально, я сповнений впевненості у своїх силах.

- Як думаєш, тобі допомогло те, що разом з тобою до Криму вирушили соратники по «Шахтарю» - Дуляй та Агахова?

- Звичайно. Але за великим рахунком - ми всі вже зрілі футболісти, тому зрозуміти принцип гри команди, а отже, влитися в колектив нам не склало великих труднощів. Тим більше ми ж не їхали в іншу країну, крім того, в «Севастополі» зібрані чудові хлопці, з якими знайти спільну мову - не проблема.

- Ти знайшов житло на новому місці або живеш на базі, а на вихідні мотаєшся до Донецька?

- Я вже нормально влаштувався, більше того, перевіз з собою дружину і дітей.Для мене головне, щоб близькі люди завжди були поруч. Не уявляю, що б без них робив.

- А як твоя сім'я поставилася до переїзду?

- Нормально. Отримавши пропозицію від «Севастополя», я радився з дружиною.Ми прийшли до висновку, що зміни підуть нам на користь. Для дітей кримський клімат дуже корисний, також тут дуже гарно. Крім того, я радів, що зможу допомогти дебютантові Прем'єр-ліги вирости в команду - постійного учасника змагань елітного дивізіону. Тепер після невеликого відрізка часу ясно бачу, що ми на правильному шляху.

- Віриш, що твоїй команді вдасться зберегти прописку в Прем'єр-лізі?

- Звичайно. Очковий багаж, який ми маємо на даний момент, - лише мала частка того, чого ми в реальності заслуговуємо. Через брак досвіду команда пропускала голи в кінцівках поєдинків, в яких ми були зобов'язані брати очки. Думаю, з часом ми зможемо тримати концентрацію всі 90 хвилин матчу, при цьому показуючи футбол краще та видовищний. Усе ще побачать, на що ми здатні!

«ІЗ АТАКИ у півзахист мене перевели БАТЬКО»

- А тепер давай повернемося трохи назад, в минуле. Коли вперше ти вирішив зайнятися футболом?

- У кожного в дитинстві є певні мрії. Мій батько був професійним футболістом, і я, дивлячись на нього, сподівався стати таким же. Саме батько згодом і став моїм першим наставником. Він тренував юнацьку групу. Я був молодшим хлопців, з якими він працював, тому спочатку було трохи складно, але, як показав час, заняття зі старшими товаришами пішли мені на користь. І вже в 16-річному віці я в складі «Заглембе» дебютував у вищій лізі польського клубного футболу.