- Тарасе, як ви оцінюєте те, що зараз відбувається на стадіонах, коли вболівальники "ультрас" б'ють стюардів?

- Мені важко оцінювати, але до такої поведінки уболівальників ставлюся негативно. Адже всі ми люди - одні вболівають, інші їх охороняють. Хочеться, щоб таких бійок не було більше.

- З якого віку ви почали грати у футбол?

- Я не займався в спеціальній школі, вчився, так як і ви, у звичайній школі. У мене тато грав у футбол на аматорському рівні, тому років з п'яти часто брав мене з собою.

- Тарасе, хто вас поставив грати на позиції захисника?

- Мені вибирати не доводиться - є головний тренер, де він скаже мені грати, там і буду. І мені позиція захисника подобається. Але, звичайно, хочеться завжди забивати голи. Але тут вже у кожного футболіста своя робота.

- Як оцінюєте вашого колишнього тренера Валерія Газзаєва?

- Я не можу давати оцінки, адже як футболіст я працюю з будь-яким тренером. І не моя робота його оцінювати. Оцінюють фанати, уболівальники, журналісти. У команді є тренер, і ми з ним працюємо. Нам може щось подобатися або не подобатися, але грати повинні завжди. Саме мені не подобалися специфічні тренування Газзаєва - ми більше бігали, ніж працювали з м'ячем. А так, Валерій Георгійович цілком нормальний тренер.

- Змогли б поміняти футбол на щось інше? І ким ви бачите себе в майбутньому?

- Якщо чесно, я себе не уявляю без футболу. Ось зараз у мене травма і я залишився без футболу - це дуже важко. Начебто місяць відпочив, все нормально, добре... Але вже хочеться скоріше на поле, а ще не можна. Ким би я себе бачив? Навіть не знаю. Вчуся зараз на факультеті менеджменту. Може, буду спортивним менеджером, а там життя покаже.

- Як ви думаєте, хто виграє Кубок Україні?

- Ми, звичайно, всі сподіваємося, що Кубок виграє "Динамо". А там вже матч покаже, шанси рівні.

- Хто ваш найкращий друг в клубі?

- Є багато друзів, але більше за всіх спілкуюся із Станіславом Богушем.

- Тарасе, а як ви вчилися в школі?

- У школі вчився нормально - без трійок, але відмінником не був. Більше часу я проводив на футбольному полі, а не за партою. Але завжди намагався вивчити уроки. Бо ж для футболіста мало бути фізично готовим, треба, щоб ще й голова працювала.

- А як ви вели себе в школі?

- Це дуже складне питання (посміхається). На нього краще не відповідати. Зізнаюся чесно, я погано себе вів у школі. Поведінка в мене була не найкраща.

- Як ви оцінюєте останню поразку "Динамо"?

- Зізнаюсь вам, я дивився тільки перший тайм, коли рахунок був 2:0 на нашу користь, а потім поїхав до сестри на День народження. Думаю, "Іллічівцю" було потрібніше перемогти.

- У команді є як молоді футболісти, так і досвідчені. Чи немає конфліктів?

- Так званої "дідівщини" точно немає. Старші завжди підказують і вчать молодих. У принципі, це добре, що є, кого вчити, і в кого вчитися. Я ось хотів, щоб у команді було більше українських молодих футболістів, а не легіонерів. Я не проти легіонерів. Але вони повинна відпрацьовувати, а не просто сидіти на лавці запасних.

- Знаємо, що ви любитель риболовлі та полювання. Ваш найбільший улов і здобич?

- Найбільший улов - у збірній, коли ми ходили на рибалку і зловили великого коропа разом з Ротанем. А здобич - дикий кабан!

- А ви лінуєтеся на тренуваннях?

- Буває по-різному. Але якщо будеш лінуватися на тренуваннях, то і в іграх буде щось не виходити. Тому потрібно завжди викладатися на всі сто!