- Все добре! Ніякого дискомфорту не відчуваю. Хлопці зустріли чудово. З Володимиром Єзерським і Максимом Калиниченком, як ви знаєте, я грав у "Дніпрі", з іншими теж непогано знайомий, адже часто перетиналися на футбольному полі у матчах чемпіонату та Кубка країни. Поступово втягуюся у тренувальний процес.

- Як оцінюєте свої фізичні кондиції на даний момент?

- У гравців, задіяних у матчах за збірну, відпустка дещо змістилася. "Таврія" тренується вже два тижні, тому мені доводиться надолужувати згаяне. Але не думаю, що це проблема.

- З тренувальним процесом Семена Альтмана ви добре знайомі завдяки збірній...

- Звичайно. Хоча зараз, під час міжсезоння, практично всі команди акцентують увагу на фізичній підготовці, "Таврія" - не виняток. Семен Йосипович також багато уваги приділяє заняттям із тактики.

- На якій позиції Альтман бачить вас у "Таврії"?

- На цю тему розмови ще не було. Де буде корисно для команди - там і буду грати.

- Гарантував вам Семен Йосипович місце в стартовому складі сімферопольців?

- Звичайно ж, ні. Для мене, можна сказати, все починається з чистого аркуша: зараз своє право грати у "старті" необхідно доводити на тренуваннях, у контрольних поєдинках. У "Таврії" хороший склад, і конкуренція на кожній позиції - неабияка.

- Але, подейкують, що в "Таврію" ви перейшли саме через те, щоб мати більше ігрової практики перед прийдешнім Євро-2012 і, відповідно, не випасти зі складу збірної...

- Для мене зараз головне завоювати місце в основному складі "Таврії" і приносити користь своєму новому клубу. Якщо це у мене вийде, думаю, тренери збірної про мене точно не забудуть (посміхається).

- Як поставилися партнери з "Дніпра" і збірної України до вашого рішення перебратися у "Таврію"?

- Нормально. Це футбольне життя, і в одній команді всю свою кар'єру мало хто проводить.

- Що розповіли їм про свої перші дні перебування у Криму?

- Що тут клімат хороший - тепло (сміється).

- Підшукали вже собі житло в Сімферополі?

- Якраз цим займаюся. Адже потрібно сім'ю сюди перевозити.

- Кілька слів про вашу сім'ю.

- Дружину звати Аня. У нас двоє дітей, обидва - хлопчики: Назарію вже шість років, а Ярославу недавно виповнилося три з половиною. У школу, напевно, обидва підуть в Сімферополі (сміється