- Миколо Петровичу, без сумніву нинішній сезон можна назвати на сто відсотків успішним і, тим не менше, більшість фахівців вважають, що шосте місце - це "планка" для "Ворскли". Коли, на вашу думку, можна буде налаштовувати підопічних на якісний стрибок з метою поборотися, скажімо, за п'яте місце?

- Ну чому за п'яте?! У наступному сезоні, думаю, ми, і четверте зайняти зможемо! Ось знімуть з "Карпат" і "Металіста" по дев'ять очок, і все тоді буде в наших руках (після цих слів Павлов сміється і уточнює, що він жартує, додаючи, що дуже не хоче, щоб Металіст і Карпати стартували з "мінуса").

Якщо ж серйозно, то для якісного стрибка потрібно проробити те ж, що було в донецькому "Шахтарі" - вивести на передові позиції інфраструктуру клубу, щоб вона хоч на крок випереджала розвиток самої команди. У нас поки що все навпаки.

- Як вважаєте, "Ворскла" застрахована від суто українських катаклізмів: сьогодні гроші є - команда грає, інфраструктура розвивається, а завтра в одну мить все може затихнути через небажання президента далі фінансувати клуб?

- Ви знаєте, я у футболі людина досить досвідчена можу запевнити, що "Ворскла" - довгостроковий проект. Інакше я б не продовжував контракт на п'ять років. За фінансовими можливостями нашого керівництва ми, напевно, могли б і за трійку призерів боротися, але Костянтин Жеваго та Олег Бабаєв поки не поспішають - все робиться поступово. Тим не менш, за ті 3,5 роки, що я тут працюю, вони зробили більше, ніж їх попередники за 10 років.

- Продаж Кулакова навряд чи можна назвати кроком назустріч амбіціям...

- Не все так критично. Безумовно, Денис був провідним виконавцем нашої команди, але за великим рахунком ми прагнемо до створення колективу, в якому всі будуть взаємозамінні. Тому втрата якогось гравця на певному етапі - норма. Інша справа, що треба шукати рівноцінну заміну не тільки в плані ігрових характеристик, а й людських. Я вже неодноразово говорив, що Кулаков особисто для мене був комфортною людиною.

- Клуб задоволений сумою компенсації за нього?

- Коли ми в січні підписували з Денисом контракт, там був пункт, де вказувалося дві суми. Перша - у разі, якщо Кулакова захочуть придбати по закінченню цього чемпіонату; друга - якщо він поїде до кінця цього року. Як ви розумієте, клуб отримав суму за першим варіантом.

- На всякий випадок спитаю, цифри не назвете?

- Ні, звичайно (сміється).

- Наскільки широкі можливості керівництва клубу щодо придбання нових гравців?

- Усе залежить від готовності президента боротися за певні місця. Я, наприклад, готовий і за чемпіонство боротися, але для цього потрібні відповідні капіталовкладення. Поки керівництво на це не налаштоване. Коли все співпаде - я скажу, що мені для цього потрібно. Думаю, що гроші знайдуться.

- Давайте поговоримо безпосередньо про гру команди. Напевно, найбільш невдалий матч видався у Запоріжжі. У чому там була проблема?

- Проблема була в тому, що напередодні ми в гарному стилі обіграли криворізький "Кривбас" і набрали ту кількість очок, яке гарантувало нам місце у Прем'єр-лізі. Після цього можна було цілком і повністю зосередитися на боротьбі за місце в єврокубках. Я бачив настрій хлопців гарненько відсвяткувати цю подію і відразу ж попередив, чим це закінчиться.

У результаті все пройшло за моїм сценарієм - команда безвольно програла, а хлопці крім вислуховування лекції на тему моралі заплатили ще і великі штрафи. У результаті все вийшло тільки на користь, і ми завоювали місце в єврокубках.

- Керівництво буде ставити перед вами якісь завдання на цей сезон?

- Успіхів досягають ті клуби, де завдання на сезон ставить не президент, а тренер. У цьому сезоні багато президентів ставили перед тренерами завдання потрапити в єврокубки: і Рабинович, і Куніцин, навіть "Зоря" з "Кривбасом" цього хотіли.

У результаті в єврокубки потрапила команда, де про єврокубках багато не говорили, зате цього сильно хотів тренер (сміється). Такий підхід я вважаю більш правильним - лише тренер може адекватно оцінити силу і можливості своєї команди. З президентом ж такі моменти потрібно узгодити і мовчки йти до мети.