Настільки великого скупчення сенсаційних результатів в англійському чемпіонаті не траплялося вже давно. Звісно, були шокуючи матчі, як от "МЮ" - "Ман Сіті" чи "Челсі" - "Арсенал". Проте, це поодинокі випадки. А ось в останній день старого року та перший день нового несподіванки вишикувалися, як на підбір. Цікавий факт: із семи команд, які ведуть перед у турнірній таблиці, зберегти очки від втрат зуміли лише дві. В той же час з-поміж семи останніх клубів поразки зазнав один-єдиний "Квінз Парк Рейнджерс". Відповідно, це посприяло суттєвому ущільненню в командному реєстрі.

Тур розпочався матчем на "Енфілд Роуд", і його підсумок також можна вважати деякою мірою сенсаційним. "Ліверпуль" настільки привчив своїх прихильників та антипатиків до безбарвної гри і посередніх результатів, що очевидці його звитяги над "Ньюкаслом" ще довго ходили із роззявленим від здивування ротом. У першому таймі команда Кенні Далгліша вже стандартно забила у свої ворота і приготувалася дати нову поживу для критиків. На щастя мерсисайдців, в лавах "червоних" знайшлося місце для справжнього бійця, який повів за собою усю команду. Безперечно, мова йде про Крейга Белламі – футбольного воїна, монстра, бульдога. Називайте, як хочете. Два акцентовані постріли валлійця перевернули усе з ніг на голову. І хто тепер згадає про Луїса Суареса? Звісно, Белламі не настільки ефектний, як уругваєць, зате значно ефективніший. А це має першочергове значення, чи не так? Забив ще й Джеррард. Для капітана, що наполегливо намагається набрати форму, цей гол став вже другим у чемпіонаті, і вболівальники небезпідставно пов’язують одужання культового лідера з "одужанням" усієї команди. 

Та справжній грім посеред зими дав залп наступного дня. Ніщо не віщувало грози, адже навіть фани "Блекберна", які славляться недовірою до наставника своєї команди, були переконані: в день 70-річного ювілею Алекса Фергюсона "червоні дияволи" гарантовано здобудуть перемогу. Та подарунок не вдався. Образно кажучи, торт забули вийняти із печі, і він підгорів настільки, що сморід відчули далеко за межами "Олд Траффорд". Причина дивовижного результату, на думку вашого автора, в епічній недооцінці суперника напару зі здоровою нахабністю цього ж таки суперника, а також у відсутності Вейна Руні і, звичайно, ненадійній грі Де Хеа.

Ходять чутки, що Шрек хильнув зайвого після перемоги над "Віганом", чим не на жарт розлютив Фергі, який з педагогічною метою усунув форварда від матчу з "волоцюгами". Проте, це лише припущення. А ось щодо Де Хеа маємо конкретні факти – другий і особливо третій голи "Блекберна" на його совісті. Іспанець надзвичайно кепсько грає на виходах. Складається враження, що 21-річному кіперу банально бракує "фізики", тож загартовані і кремезні суперники легко відтирають його від м’яча. Відтак, Ліндегард стає єдиною панацеєю "МЮ" у воротах, адже ще один резервіст – Томаш Кущак вславився не гіршими ляпами, ніж Де Хеа.   

А що "Блекберн"? Після спареного виїзду на "Енфілд" та "Олд Траффорд", усю команду, а також її тренера Стіва Кіна личить нагородити орденом за відвагу – "волоцюги" привезли додому аж 4 очки. Цікаво, як тепер поводитимуть себе фанати, що вже звикли цькувати тренера "Блекберна" на кожному кроці. Пригадується, якось над "Івуд Парк" навіть "кукурудзник" пролетів, який транспортував гігантський банер з написом "Кіне, забирайся геть!". Що ж, на матчі зі "Сток Сіті" очікуємо плакату на кшталт "Тренере, вибачте нам. Ми – віслюки".  :-)  

Вечір сенсацій продовжив "Челсі", який примудрився поступитись на власному полі "Астон Віллі" - команді, яка відсвяткувала виїзну перемогу лише раз, та й те на полі аутсайдера "Болтона". Десь загубився Старрідж, від Торреса вже звично – жодної користі, а Дрогба, відсвяткувавши ударом з 11-метрової позначки свій 150-й гол за "Челсі", передчасно розслабився. Мовляв, мавр зробив свою справу. У вирішальні хвилини знову обрізався захист "аристократів". Двічі. Відтак, невдовзі на шляху, який проторували Анелька і Алекс,  може вишикуватися цілісінький караван непотрібних Боашу виконавців. До речі, можливо це співпадіння, але дошкульні поразки із "аристократами" трапляються, в основному, на "Стемфорд Брідж" – "Арсенал", "Ліверпуль" (двічі), тепер ось "Вілла"… 

Знайшлася ложка дьогтю і в діжці "Арсеналу". Робін ван Персі лише одного разу зумів засмутити голкіпера КПР, а це означає, що для нового рекорду річної результативності голландцеві забракло одразу двох м’ячів. Алан Ширер може зітхнути з полегшенням – його 36 голів за 12 місяців й надалі залишатимуться орієнтиром для бомбардирів усіх клубів АПЛ. Якщо ж відкинути особисті амбіції і зосередитися на загальнокомандних справах, то варто визнати, що "Арсенал" упродовж першого кола досягнув найвідчутнішого прогресу. Впасти на самісіньке дно, а потім не лише піднятися з нього, але й закріпитися на четвертій сходинці дорогого коштує, мсьє Венгер. Браво!    

Останній матч туру знову спричинив приступ істеричного реготу. На гру зі "Сандерлендом" футболісти "Ман Сіті" виходили з чітким розумінням того, що перемога знову виведе їх в одноосібні лідери чемпіонату. Навіть нічия, яка, звісно, вважалася неприйнятною, могла б надати підопічним Манчіні невеличку матеріальну і психологічну перевагу над декласованим "МЮ". Проте не "містяни", а саме "коти" вишкрябали перемогу, як і в попередньому чемпіонаті. Ось справжній подарунок до ювілею Фергюсона! Цікава деталь: у листопаді сер Алекс також гостро потребував сюрпризу, адже відзначав 25-річчя тренерської діяльності в "МЮ". Хто тоді слухняно схилив голівку перед "дияволами"? "Сандерленд"…