Марко Девіч, щойно підписавши новий контракт з "Металістом" заявив, що 2015 рік - це ще може бути не межа його виступів за команду.

- Марко, наші вітання! 9 років футбольної кар'єри в "Металісті" - не кожному дано...

- А чому 9 років? Цілком можливо, що в 2015 році ми підпишемо новий контракт (сміється). У наш час 31 рік - цілком хороший футбольний вік. Ну і, звичайно, я безмірно радий сьогоднішній події. Я щасливий, що гідний грати в "Металісті". Це наша одна велика сім'я. Я вдячний Олександру Владиленовичу Ярославському, що всі ми пішли на компроміс і знайшли одне, спільне рішення, яке влаштувало всіх. Я радий цій події ще й тому, що ви знаєте, що я себе вважаю харків'янином, мене тут люблять, поважають. Навряд чи десь ще я б відчував себе так комфортно, як у Харкові. І ніякі гроші не компенсують таке ставлення вболівальників, яке я завжди тут почував. "Металіст" став настільки рідним для мене клубом, що мені було б важко відірвати себе від нього. Тому я сьогодні дуже щасливий.

- Ти не провів з командою перший збір в Еміратах. Наскільки це вплинуло на твою готовність?

- Ви бачили, як я відіграв на цьому тижні за збірну України. Начебто непогано виглядав. Форма, звісно, ще не стовідсоткова, але до другої гри з Леверкузені буду готовий абсолютно. Хоча хотів би, звичайно, зіграти і в Харкові, але це рішення буде за Мироном Маркевичем. Ви знаєте, я професіонал, і завжди віддаю всі свої сили в грі до залишку. Але як би там не було, думаю, 17 лютого при таких вболівальниках в Харкові буде все в порядку.

- У збірній ушкоджень ніяких серйозних не отримав? Воротар шведів там здорово тебе врізав...

- Так, трохи по носу отримав (сміється). А в іншому у мене все нормально. Та є ще забій невеликий на спині, але з нашими докторами це абсолютно не проблема. Один-два дні - і не згадаю про це забите місце.

- Нові футболісти з'явилися в команді. Територіально ви готувалися в різних місцях. Наскільки швидко вдасться знайти з ними спільну мову?

- Не бачу тут жодних проблем. Це дуже висококваліфіковані гравці, з ними дуже легко працювати. Ну і, тим більше, що всі ми говоримо однією інтернаціональною мовою - мовою футболу.

- І ще. Хто тебе першим привітав із підписанням нового контракту?

- Звичайно, Олександр Владиленович. Ну, а потім вже і Мілан Обрадовіч. Це людина, яку я шалено поважаю. Я на нього дивлюся не просто, як на друга, а як на брата. Він завжди мене підтримує в найважчі хвилини. Він теж зіграв в підписанні контракту свою роль. Він сказав мені - якщо тебе тут люблять, ти повинен тут залишитися. Адже правда, що любов уболівальників не купиш ні за які гроші.