"Випадковостей не буває. Випадковість - теж вияв певної закономірності", - Валерій Лобановський. У його житті все було прораховано до дрібниць. А футбол у виконанні його команд - це неповторна суміш науки та футболу.

Сьогодні виповнилося б 72 роки найвидатнішому тренеру Східної Європи та одному з найавторитетніших спеціалістів в історії футболу Валерію Васильйовичу Лобановському. Він не прожив надто довгого життя, але полишив по собі значно глибший слід, ніж більшість його колег разом узятих. Його прагнули наслідувати десятки, але вони так і залишилися лише блідою тінню Великого Метра.

В незалежній Україні Лобановського обожнювали, в Європі - боялися та поважали, а в радянські часи столична преса його нещадно критикувала, навіть в рік, коли "Динамо" під його керівництвом вигравало Кубок кубків та Суперкубок УЄФА - за надмірний прагматизм та виваженість. Одне точно - байдужих до нього не було.

Будучи гравцем він часто вступав у конфлікти з тренерами команд, але сам, ставши на тренерський місток, не терпів, коли йому перечили. Лобановського часто називали тренером-диктатором. Про його утримання футболістів на базі, про його тренування, під час яких гравці втрачали свідомість, ходили легенди. Але саме на конспектах Лобановського виростали такі знамениті спеціалісти, як Крістоф Даум, Марчелло Ліппі та Фабіо Каппело.

За кількістю трофеїв йому немає рівних ні в СРСР, ні в Незалежній Україні. Лобановський вивів на орбіту трьох володарів Золотого м'яча і ще кілька десятків гравців світового рівня. Але хто б не грав під його керівництвом, для Лобановського завжди найважливішим була "команда-зірка", а не "команда зірок". Це те, чого катастрофічно бракує теперішньому "Динамо".

Тренер-прагматик, тренер-революціонер - Валерій Лобановський назавжди залишиться №1 в історії українського футболу. Він, наче той маяк-привид, до якого, здавалося б, рукою подати, але так ніколи і не доплисти.

Ми пам'ятаємо...

P.S. У 2008 році Валерій Лобановський за підсумками голосування увійшов до першої десятки найвидатніших українців усіх часів у проекті "Великі українці". Таким чином співвітчизники оцінили величезний масштаб його неперсічної особистості.